Покращення самопочуття учнів: чи мають значення стать і міжособистісне спілкування?
DOI:
https://doi.org/10.17309/jltm.2022.3.02Ключові слова:
: interpersonal communication, student well-being, studentsАнотація
Мета дослідження. Побудова соціальної взаємодії є непростим завданням, яке вимагає докладання значних зусиль, через труднощі в ясності спілкування та пристосуванні до нових систем навчання. Цю ситуацію значно ускладнює пандемія Covid-19. Така несприятлива ситуація зумовлює потребу в сприянні гарному самопочуттю учнів, хоча, безумовно, ускладнює досягнення цієї мети. Метою цього дослідження було вивчення впливу міжособистісного спілкування на самопочуття учнів 10-х та 11-х класів мусульманської релігійної школи другого ступеня, розташованої в регентстві Баньюмас (Індонезія), з огляду на їхню стать під час навчання в період пандемії.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували кількісний метод шляхом тестування простої лінійної регресії та t-критерій Стьюдента. Досліджувану вибірку складали загалом 265 учнів, відібраних методом пропорційної стратифікованої випадкової вибірки. У засобах вимірювання в цьому дослідженні використовували шкалу самопочуття учнів зі ступенем внутрішньої надійності за коефіцієнтом α Кронбаха = 0,835 та шкалу міжособистісного спілкування зі ступенем внутрішньої надійності за коефіцієнтом α Кронбаха = 0,761.
Результати. Результати цього дослідження показали, що: 1) міжособистісне спілкування впливає на варіацію самопочуття учнів на 20,1%; 2) статистично значущої різниці в самопочутті учнів чоловічої та жіночої статі не спостерігалося. Проте різниця в міжособистісному спілкуванні між учнями чоловічої та жіночої статі була статистично значущою.
Висновки. Таким чином, відповідно до результатів цього дослідження, для уможливлення покращення самопочуття учнів необхідно тренувати навичку міжособистісного спілкування.
Завантаження
Посилання
Na’imah, T. (2010). Studi Tentang Strategi Wanita Dalam Pengembangan Karakter Anak Dari Keluarga Miskin Di Purwokerto Selatan. Psycho Idea, 8(1)(0281), 53-71.
Wati, K. D., & Leonardi, T. (2016). Perbedaan Student Well-Being Ditinjau dari Persepsi Siswa terhadap Perilaku Internasional Guru. Jurnal Psikologi Pendidikan Dan Perkembangan, 5(1), 1-10.
Petegem, K. Van, Creemers, B., Aelterman, A., & Rosseel, Y. (2008). The importance of pre-measurements of wellbeing and achievement for students’ current wellbeing. South African Journal of Education, 28(4), 451-468. https://doi.org/10.15700/saje.v28n4a131 DOI: https://doi.org/10.15700/saje.v28n4a131
Kusuma, W. S., & Sutapa, P. (2021). Dampak Pembelajaran Daring terhadap Perilaku Sosial Emosional Anak. Jurnal Obsesi: Jurnal Pendidikan Anak Usia Dini, 5(2), 1635-1643. https://doi.org/10.31004/obsesi.v5i2.940 DOI: https://doi.org/10.31004/obsesi.v5i2.940
Thoybah, N., & Aulia, F. (2020). Determinan Kesejahteraan Siswa Di Indonesia (Sebuah Tinjauan Literatur). Jurnal Riset Psikologi, 20(2).
Fraillon, J. (2004). Measuring Student Well-Being in the Context of Australian Schooling: Discussion Paper. The Australian Council for Educational Research, December, 1–54. http://www.mceetya.edu.au/verve/_resources/Measuring_Student_Well-Being_in_the_Context_of_Australian_Schooling.pdf
Setyahadi, S. Y., & Yanuviati, M. (2017). Studi Deskriptif Mengenai Student Well-Being pada Siswa SMA X Bandung. Prosiding Psikologi, 4(1), 32–37.
Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719-727. https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719 DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719
Soutter, A. K., O’Steen, B., & Gilmore, A. (2014). The student well-being model: A conceptual framework for the development of student well-being indicators. International Journal of Adolescence and Youth, 19(4), 496-520. https://doi.org/10.1080/02673843.2012.754362 DOI: https://doi.org/10.1080/02673843.2012.754362
Na’imah, T., & Tanireja, T. (2017). Student Wellbeing pada Remaja Jawa. Psikohumaniora: Jurnal Penelitian Psikologi, 2(1), 1-11. DOI: https://doi.org/10.21580/pjpp.v2i1.979
Pollard, E. L., & Lee, P. D. (2003). Child well-being: a systematic review of the literature. Social Indicators Research, 61(1), 59-78. https://doi.org/https://doi.org/10.1023/A:1021284215801 DOI: https://doi.org/10.1023/A:1021284215801
Australian National University. (2020). Physical Wellbeing. Retrieved from https://www.anu.edu.au/covid-19-advice/health-wellbeing/strategies-for-wellbeing-at-home-or-on-campus/physical-wellbeing
OECD (2013). Economic well-being. 25-39. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/9789264194830-5-en.pdf?expires=1659200388&id=id&accname=guest&checksum=91FEF0589E758C84F57AA5D2AA20DDE6
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2008). Hedonia, Eudaimonia, and Well-Being: an Introduction. Journal of Happiness Studies, 9(1), 1-11. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9018-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10902-006-9018-1
Luhmann, M. (2017). The development of subjective well-being. Personality Development Across the Lifespan, Academic Press, 197-218. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804674-6.00013-2 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804674-6.00013-2
Dunaeva, V. (2018). New Approaches in Social Well-Being Studies. PEOPLE: International Journal of Social Sciences, 4(3), 566-573. https://doi.org/10.20319/pijss.2018.43.566573 DOI: https://doi.org/10.20319/pijss.2018.43.566573
DeVito, & A, J. (1995). The Interpersonal Communication Book (Seventh Edi). Harper Collins College Publishers.
Wiryanto (2004). Pengantar Ilmu Komunikasi. PT. Grasindo.
Bienvenu, M. J. (1971). An Interpersonal Communication Inventory. Journal of Communication, 21(4), 381-388. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1971.tb02937.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1971.tb02937.x
Sugiyono (2013). Metode Penelitian Kuantitatif Kualitatif dan R&D. Journal of Chemical Information and Modeling, 53(9). Alfabeta.
Bireda, A. D., & Pillay, J. (2018). Perceived parent–child communication and well-being among Ethiopian adolescents. International Journal of Adolescence and Youth, 23(1), 109-117. https://doi.org/10.1080/02673843.2017.1299016 DOI: https://doi.org/10.1080/02673843.2017.1299016
Lavy, S., & Naama-Ghanayim, E. (2020). Why care about caring? Linking teachers’ caring and sense of meaning at work with students’ self-esteem, well-being, and school engagement. Teaching and Teacher Education, 91(June). https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103046 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103046
Moore, G. F., Cox, R., Evans, R. E., Hallingberg, B., Hawkins, J., Littlecott, H. J., Long, S. J., & Murphy, S. (2018). School, Peer and Family Relationships and Adolescent Substance Use, Subjective Wellbeing and Mental Health Symptoms in Wales : a Cross Sectional Study. Child Ind Res, 11(6), 1951-1965. DOI: https://doi.org/10.1007/s12187-017-9524-1
Harding, S., Evans, R., Morris, R., Gunnell, D., Ford, T., Hollingworth, W., Tilling, K., Bell, S., Grey, J., Brockman, R., Campbell, R., Araya, R., Murphy, S., & Kidger, J. (2019). Is teachers ’ mental health and wellbeing associated with students ’ mental health and wellbeing ? Journal of Affective Disorders, 242, 180-187. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.08.080
Ranny, M, R. A. A., Rianti, E., Amelia, S. H., Novita, M. N. N., & Lestarina, E. (2017). Konsep Diri Remaja dan Peranan Konseling. Jurnal Penelitian Guru Indonesia, 2(2), 40-47.
Yusuf, D., & Setiawan, R. (2022). Covid-19: Relasi Sosial Siswa Di Banten Pada Pembelajaran Jarak Jauh (Pjj). DIMENSIA: Jurnal Kajian Sosiologi, 10(2), 115-128. https://doi.org/10.21831/dimensia.v10i2.47297 DOI: https://doi.org/10.21831/dimensia.v10i2.47297
Cahyono, M. Y. M., Chrisantiana, T. G., & Theresia, E. (2021). Peran Student Well-Being dan School Climate terhadap Prestasi Akademik pada Siswa SMP Yayasan “X” Bandung. Humanitas (Jurnal Psikologi), 5(1), 1-16. https://doi.org/10.28932/humanitas.v5i1.3523 DOI: https://doi.org/10.28932/humanitas.v5i1.3523
Løhre, A., Moksnes, U. K., & Lillefjell, M. (2014). Gender differences in predictors of school wellbeing? Health Education Journal, 73(1), 90-100. https://doi.org/10.1177/0017896912470822 DOI: https://doi.org/10.1177/0017896912470822
Juliano P, S. (2015). Komunikasi dan Gender : Perbandingan Gaya Komunikasi Dalam Budaya Maskulin dan Feminim. JIPSI - Jurnal Ilmu Politik Dan Komunikasi, 5(1), 19-30. https://repository.unikom.ac.id/30705/1/sangra-juliano-p.pdf
Jannah, M. (2017). Remaja Dan Tugas-Tugas Perkembangannya Dalam Islam. Psikoislamedia: Jurnal Psikologi, 1(1), 243-256. https://doi.org/10.22373/psikoislamedia.v1i1.1493 DOI: https://doi.org/10.22373/psikoislamedia.v1i1.1493
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Suwarti Suwarti, Febyarna Pasca Mayang Sety, Pambudi Rahardjo, Nuraeni Nuraeni
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
